Таємниця античного парусника

Однак скритності археологів-підводників є просте пояснення. Бажання захистити унікальну підводну знахідку від неминучого розграбування змусило морських археологів зберігати в таємниці не тільки дані про місце розташування судна, але і почекати з оголошенням самого факту виявлення затонулого давньогрецького корабля.

Олексій Івлєв, безпосередній учасник підводно-археологічної експедиції і керівник південного відділення компанії «Далгакіран» так прокоментував ситуацію:

– Історія знає чимало прикладів, коли після оголошення про цікаву або унікальну археологічну знахідку через досить нетривалий час про неї залишалися тільки усні свідчення першовідкривачів. Іноді знахідки старожитностей на морському дні ще складніше зберегти, ніж наземні розкопки, і прикладів тому не мало. Уявити важко, але далека середина Атлантики і навіть жахлива глибина в 3700 метрів, технічно доступна сьогодні лише десятку підводних апаратів в світі, не стала перешкодою на шляху збирачів. Легендарне «поле уламків» Титаніка, область на дні між носовою і кормовою частинами, колись усіяна дрібними предметами, що випали з тонучого судна, сьогодні просто перестало існувати. Що вже говорити про більш доступні глибини і місця?

Мабуть, єдиним способом зберегти в цілості знайдений дерев’яний давньогрецький корабель, побудований приблизно в IV столітті до нашої ери, було тримати відкриття в таємниці. Всього за рік, що минув з літа 2011 року, коли команда дослідників Одеського дайв-клубу «Підводно-археологічна експедиція« НАВАРЕКС »виявила дерев’яний вітрильник, вдалося картографувати зону досліджень, розбити її на квадрати, скласти детальну карту археологічного об’єкта і ретельно промаркувати всі виявлені на дні предмети, а знайшли їх більше 1000! Через рік було оголошено про саме відкриття. Але щоб зберегти знахідку в первозданному вигляді для подальших наукових досліджень, точне місце виявлення затопленого судна розголосу поки не підлягає.

За цей рік на судно, виявлене командою Олександра Терещенко, президента і наукового керівника клубу, був оформлений Паспорт затонулого об’єкта, сам об’єкт внесений до національного Реєстру пам’яток культурної спадщини України. З цього моменту останки судна потрапляють під охорону держави, та за спроби його найменшого руйнування або підйому артефактів передбачена кримінальна відповідальність. Археологи вважають, що давньогрецький корабель біля Зміїного стане так само відомий, як шведський галеон «Ваза», давньоєгипетські «сонячні човни» або Кіренійский корабель – один з історичних символів Кіпру. Знахідка біля Зміїного може стати найбільшим археологічним відкриттям в Україні за останні років десять і видатною знахідкою світового масштабу. Відомих місць краху античних судів, та ще й зі збереженими через два з половиною тисячоліття деталями корпусу не так вже й багато. А пізньокласичної епохи – всього два! Знахідка Одеського підводно-археологічної клубу, що змусила «бувалих» українських археологів забути про стриманість і заговорити пафосною мовою газетних заголовків, не була випадковістю або просто везінням. Це 25 років цілеспрямованих, систематичних і кропітких пошуків навколо острова Зміїний – місця обов’язкової стоянки і паломництва чорноморських мореплавців стародавності, які залишили слід в прибережних водах острова. Фрагменти амфор і древніх якорів нерідко зустрічаються навколо скелястого острова. Але ось ціле торгове судно – це виняткова знахідка, і тільки справжня дослідницька завзятість, підкріплена найсучаснішою підводною пошуковою технікою, дозволила здійснитися багаторічній мрії одеських підводників.

Зараз до місця катастрофи «Патрокла» – так охрестили затонулий вітрильник дайвери з клубу «Наварекс», вирушає наступна експедиція. Археологи сподіваються з’ясувати, що віз в Північне Причорномор’я корабель. На думку фахівця з археології Тетяни Самойлової, найімовірніше, вантажем судна було вино і оливкова олія, а також чорнолакова кераміка. Під водою виявлено заморські килики, скіфосов і канфари – кубки та чаші для пиття. Детальне вивчення кераміки має допомогти вченим з уточненням дати загибелі судна. Результати досліджень допоможуть визначити це з точністю до десятиліття. Щодо місця відправлення ясність вже є: «Більшість амфор, які підняли хлопці, родом з острова Пепарет. Це сучасний острів Скопелос в західній частині Егейського моря з архіпелагу Північні Споради. На цій підставі можна зробити висновок, що «Патрокл» вийшов з Пепарет, великого виноробного центру еллінського Середземномор’я », – говорить доктор Самойлова.

Що ж, дочекаємося результатів роботи підводної експедиції 2012 і дізнаємося подальші подробиці про долю «Патрокла» з вуст учасників досліджень.